13 листопада – Міжнародний день незрячих
13 листопада у всьому світі вважають Днем незрячих, адже саме у цей день у 1745 році у Франції народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі декілька шкіл і підприємств для людей з порушенням зору. У багатьох країнах світу у цей день здійснюються заходи для привернення уваги суспільства до незрячих людей, поширення інформації щодо їхніх прав.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі налічується майже понад 285 мільйонів людей із порушенням зору, з них 45 мільйонів повністю незрячі. Приблизно 90% людей, які страждають від порушень зору, мешкають в країнах що розвиваються.
В Україні точної офіційної статистики щодо кількості людей з порушеннями зору немає, за неофіційними даними, – це приблизно 100 тисяч людей, з них понад 10 тисяч – діти.
Основні патогенні чинники, що ведуть до порушення зору
генетичні – в 75% зорових порушень: місцеві і загальні інфекції, нейроінфекції, порушення обміну речовин, спадкові захворювання (катаракта, природжена глаукома, атрофія зорового нерва, короткозорість),
травми й аномалії розвитку очного яблука,
зовнішні і внутрішні негативні дії, що мали місце в період вагітності,
захворювання периферичних відділів ока - рогівки, кришталика.
У сліпих людей інші аналізатори (слуховий, шкіряний) відіграють компенсаторну роль у взаємодії людини зі світом.
Когнітивний і особистісний розвиток дітей із зоровими порушеннями.
Глибоке порушення функції зору, перш за все, відображається на фундаментальній властивості діяльності мозку відображати - активності. Особливо істотно порушення зору утруднюють орієнтовно-пошукову діяльність. Розвиток активності залежить не тільки від можливості задовольняти потребу узнати, що оточує індивіда, але й від зовнішніх впливів, які сприяють виникненню мотиву орієнтувальної діяльності. Кількість же таких впливів у сліпих різко знижується в зв’язку з порушеннями зорових функцій і обумовленою цим обмеженою можливістю переміщення в просторі. Найбільше зниження активності спостерігається в дошкільному віці.
Порушення зору веде за собою порушення соціальних контактів і цілий ряд відхилень у формуванні особистості, що викликає появу негативних характерологічних особливостей у сліпої дитини, таких як звуження кола інтересів, обумовлене обмеженнями в сфері чуттєвого відображення; обмеження або недоступність в роботі, що вимагає більшого зорового навантаження.
Тому так важливо своєчасне виявлення зазначених порушень зору, їх корекція і спеціалізоване навчання при сліпоті, яке дає можливість повноцінного розвитку здорової зрілої особистості.