Що ми знаємо про дифтерію?

___Відповідно до даних офіційної статистики за 11 місяців 2015 року в Україні зареєстровано 2 випадки дифтерії: по  1 серед жителів Одеської та Черкаської областей. А в середині грудня, згідно з оперативною інформацією Держсанепідслужби України, зафіксовано летальний  випадок з підозрою на дифтерію у 33 - річної мешканки м.Івано-Франківськ.
___Незважаючи на те, що останній випадок дифтерійної інфекції на Буковині було зареєстровано понад 10 років тому (в 2003 році), епідемічна ситуація може різко погіршитись через зростання кількості незахищеного населення. Так, станом на початок грудня  2015 року охоплення щепленнями проти цієї інфекції в області серед дітей до року склала 23%, серед дорослого населення – 0,1%, при рекомендованих  Всесвітньою організацією охорони здоров'я – 95%. Таке суттєве зниження показників імунізації обумовлене, зокрема, й зменшенням довіри населення до вакцинації, перебоями у централізованому постачанні  вакцинних препаратів тощо.
___Дифтерія належить до тих інфекційних захворювань проти яких існують ефективні імунобіологічні препарати і розвиток інфекційного процесу при яких можливо попередити шляхом вакцинації. Так, відповідно до діючого національного Календаря щеплень,  імунізацію проти дифтерії розпочинають у  двомісячному віці, а далі щеплення проводять у  4, 6, 18 місяців життя, наступні дози протидифтерійного препарату вводять у 6, 16, 26 років з наступною підтримуючою дозою кожні десять років.
___Збудником дифтерії є коринебактерії дифтерії (дифтерійні палички), однак патологічні процеси при дифтерії запускаються не самим збудником, а продуктом його життєдіяльності – дифтерійним токсином, який володіє нейропаралітичною (руйнує оболонку нервів) та гемолізуючою (уражає еритроцити крові) властивостями.
Дифтерією хворіють виключно люди, від домашніх або диких тварин чи птахів заразитися не можна. Джерелом збудника інфекції є людина, хвора на різні клінічні форми,  а також носій токсигенних форм збудника.  
___Основним механізмом  передачі збудника  інфекції є повітряний, який може реалізуватись при розмові, кашлі, чханні; можливе зараження дифтерією через контаміновані предмети вжитку, дитячі іграшки, руки,  і навіть через інфіковані продукти харчування, особливо молочні.
___Найбільше число випадків дифтерії спостерігається в холодну пору року за рахунок більш сприятливих, для виживання збудника, умов. Разом з тим, дифтерійна паличка чутлива до дії високих температур, прямого сонячного світла, хімічних  засобів дезінфекції.
___Період від потрапляння збудника в організм людини до початкових  проявів хвороби може тривати від 2-х до 10 днів. Хвороба починається з загального нездужання, підвищення температури до 38-39°С, приєднуються ознаки ангіни: біль у горлі при ковтанні,  збільшення мигдаликів з появою на них плівки білуватого кольору, збільшення лімфатичних вузлів. При відсутності своєчасного лікування може розвинутись токсична або гіпертоксична форми хвороби, перебіг яких супроводжується болем та набряком в області шиї, поширенням  нальоту на всі тканини ротоглотки, утрудненим диханням.   
___Серед ускладнень дифтерії найчастіше реєструються неврологічні порушення (параліч м'якого піднебіння, полірадикулоневрит), а також міокардит (запалення серцевого м'язу), нефроз (ураження нирок).
___Розпізнати дифтерію може лише лікар, тому при перших ознаках захворювання, а надто ангіни необхідно невідкладно звернутись до фахівця.


 

НАВІГАЦІЯ