Про стан захворюваності дифтерією в Україні
та заходи її профілактики

В Україні в 2016 році зареєстровано 4 випадки дифтерії серед дорослих – по 1 випадку в Івано-Франківській та Одеській області та 2 – в м.Києві.

В Чернівецькій області більше 10 років не реєструвались випадки дифтерії.

Дифтерія - це інфекційне захворювання, з повітряним механізмом предачі, збудником якого є Корінебактерія дифтерії (Corynebacterium diphtheriae).

Хвороба характеризується запаленням верхніх дихальних шляхів -ларингітом, назофарингітом, тонзилітом і має гострий початок з такими основними симптомами, як біль в горлі, субфебрильна лихоманка і набряк шийних лімфовузлів.

Корінебактерія виробляє токсин, що ушкоджує різні органи. У важких випадках токсин може стати причиною міокардиту або периферичної нейропатії. Дифтерійний токсин викликає нашарування в горлі і на мигдалинах, ускладнюючи ковтання і дихання.

Хвороба передається через безпосередній контакт або з аерозольними виділеннями під час дихання, кашлю або чхання інфікованих осіб.

Інкубаційний період триває від 2 до 35 днів, у середньому 12 днів.

Вакцинація проти дифтерії привела до різкого скорочення смертності і захворюваності на дифтерію, однак на даний час є вагомою причиною дитячої смертності в країнах з недостатнім охопленням плановими профілактичними щепленнями.

Дифтерія має смертельний результат в 5-10% випадків, найвищий показник смертності спостерігається серед дітей молодшого віку.

Основним методом профілактики дифтерії є вакцинація. Вакцина проти дифтерії включає адсорбований дифтерійний анатоксин який зазвичай поєднанний з іншими вакцинами, наприклад адсорбований кашлюково-дифтерійно-правцевий анатоксин (АКДП).

В Україні відповідно до Календаря профілактичних щеплень вакцинація проти дифтерії проводиться у віці: 2 місяці, 4 місяці, 6 місяців, 18 місяців. Ревакцинація проти дифтерії проводиться дітям у віці: 6 років та 16 років. Дорослим ревакцинація проводиться у віці 26 років, а надалі кожні 10 років.

При появі перших симптомів захворювання необхідно обмежити контакт хворого з оточуючими та викликати медичного працівника.

 

 

НАВІГАЦІЯ