__

___Гельмінтози − досить велика група паразитарних захворювань, що викликаються гельмінтами і в значній мірі визначають стан здоров'я населення.
___В 2015 році загальна ураженість гельмінтозами в Чернівецькій області склала 286 випадків на 100 тис. нас., що на 18% менше 2014 року. На адміністративних територіях області ситуація була нерівномірною. Лише у Вижницькому, Кіцманському та Сторожинецькому районах показники захворюваності перевищували рівень 2014 року, на інших адміністративних територіях зареєстровано зниження від 11% - у Сокирянському  районі до 50% - у Новоселицькому. Вище показника по області захворюваність гельмінтозами у Глибоцькому, Кіцманському, Хотинському, Путильському, Герцаївському, Сторожинецькому районах. Серед усіх інвазованих частка дітей віком до 17 років становила 76%. Як і в попередні роки,  захворюваність формувалась за рахунок трьох нозологічних форм: аскаридозу, ентеробіозу і трихоцефальозу.
___Тенденція до зниження рівня інвазованості населення зберігається і в цьому році. Так, за 3 місяці 2016 року всього по області зареєстровано 579  випадків гельмінтозів проти 722 за такий самий період 2015 року.
___Враховуючи, що у весняно-літній період ризик інфікування збудниками паразитарних хвороб зростає, що пов’язано із активізацією таких факторів передачі як ранні овочі, фрукти, вода відкритих водойм, грунт присадибних ділянок та дитячих майданчиків, доцільним буде зупинитись на особливостях біологічного розвиткугельмінтів та заходах щодо їх профілактики.  
___Отже, залежно від шляху поширення та особливостей біології гельмінти поділяються на три основні групи: біогельмінти, геогельмінти і контактні гельмінти.
___Характерною особливістю біогельмінтів є зміна господаря в процесі їх розвитку: личинки формуються в одних господарів (проміжні), а статевої зрілості паразити досягають в інших (кінцевих) господарів.  Основними представниками біогельмінітів є свинячий та бичачий ціп'яки, ехінокок, альвеокок, трихінела. В шлунково-кишковий тракт личинки біогельмінтів потрапляють при вживанні в їжу зараженої риби або м'яса.
___Аскариди, волосоголовець, анкілостомідози та інші, відносяться до геогельмінтозів і розвиваються без змін господарів. Їх яйця та личинки потрапляють в грунт з фекаліями зараженої людини, а звідти в організм нового господаря при недотриманні ним правил особистої гігієни (переважно з немитими руками).
___До третьої групи, так званих контактних гельмінтозів, відноситься ентеробіоз, гіменолепідоз, які відрізняються найбільшою інвазивністю. Зараження цими хворобами відбувається при особистому контакті здорової та зараженої людини, користуванні загальним посудом, предметами туалету, білизною тощо.
___Більшість паразитозів маскується під відомі хвороби людини, що суттєво утруднює їх діагностику. В гострій фазі захворювання хворі скаржаться на шкірний висип, набряки, лихоманку, збільшення регіональних лімфатичних вузлів, болі в м'язах та суглобах, кашель, біль в грудях, животі, нудоту, блювання. До ознак хронічного перебігу гельмінтозу можна віднести явища тривалої інтоксикації: слабкість, в’ялість, зниження працездатності, апетиту, втрату ваги, анемію, біль в животі, нудоту, розлади стільця (закрепи, проноси), важкість в правому підребер’ї.
___Найбільш частими ускладненнями гельмінтозів є кишкова непрохідність, панкреатит, механічна жовтяниця, анемія, неврологічні порушення. 
___Профілактичні заходи передбачають дотримання наступних правил особистої гігієни:

  1. миття рук перед їдою та після відвідин вбиральні;
  2. використання індивідуальних рушників, посуду, предметів особистої гігієни;
  3. миття під проточною водою  та обдавання окропом зелені й овочів, що подаються до столу в сирому вигляді;
  4. відмова від вживання термічно необробленого м'яса (свинини), риби, соленої риби, ікри, що виготовлені в домашніх умовах;
  5. відмова від вживання води з відкритих джерел;
  6. використання репелентів з метою відлякування комарів, оскільки кровосисні  комахи є  переносниками ряду гельмінтів;
  7. проведення дегельмінтизації домашнім собакам, кішкам.

 

НАВІГАЦІЯ