Що потрібно знати про лямбліоз?


        Лямбліоз – це поширене захворювання людини, яке викликається мікроорганізмами з родини найпростіших Protozoe Giardia Lamblia. За даними експертів ВООЗ лямбліоз віднесений до числа паразитарних захворювань, які мають важливе значення для охорони здоров’я. Щорічно лямбліозом заражається близько 200 млн. чоловік, клінічно вираженими формами страждають біля 500 тис. чоловік.
        Поширеність лямбліозу серед дітей, в порівнянні з дорослим населенням, перевищує 5-6 разів. В середньому лямбліозні інвазії серед дітей складають 60-80%, а у дітей, які відвідують дитячі заклади - майже 100%.
        В Україні згідно офіційних статистичних даних за 2014 рік зареєстровано 13644 тисяч випадків захворювання на лямбліоз, в той же час у Чернівецькій області  – 97 випадків.
        В процесі еволюції Lamblia intestinalis набула 2-х форм існування: вегетативна та цистна.
       Вегетативна форма нестійка у зовнішньому середовищі і гине через 5-10 хвилин.
       Цисти більш стійкі. На предметах при кімнатній температурі вони зберігаються до 2 тижнів, у вологому ґрунті – до 60 днів, а у воді до 80 діб. Згубні для цист висихання та високі температури. При висиханні вони гинуть протягом 1-2 хвилини, при 70°С – протягом 30-40 секунд, при кип’ятінні – миттєво. 
      Джерелом інфекції є людина та тварина, інвазована лямбліями. Виділення цист у людини може тривати місяцями, при цьому періоди виділення чергуються з паузами від 1 до 17 днів.
       Передача інфекції здійснюється фекально-оральним шляхом. Інвазовані лямбліями особи можуть виділяти з випорожненнями до 18 млрд. цист протягом доби. В 1 г фекалій міститься до 2,2 млн. життєздатних цист, в той час як для зараження достатньо тільки 10.
      Більшість епідемічних спалахів лямбліозу має водний характер. Крім того, попадання в організм може здійснюватися і через харчові продукти. Безпосередня передача від людини до людини найбільш широко поширена у дитячих дошкільних закладах.
       Період від зараження до появи перших ознак захворювання частіше всього триває 2 тижні з коливаннями від 1 до 4 тижнів. Середня тривалість інвазії при одноразовому зараженні складає 6 місяців.
          Клінічні прояви лямбліозу різноманітні і неспецифічні, в зв’язку з чим неодноразово переглядалися різні класифікації цього захворювання. Вираженість клінічних проявів залежить як від масивності інвазії, так і від стану організму.Для субклінічного лямбліозу характерна наявність функціональних та імунологічних змін, які не супроводжуються з симптомами хвороби. Клінічні ознаки лямбліозу можна об’єднати в декілька груп. В першу чергу для захворювання характерні симптоми з боку шлунково-кишкового тракту: нестійкий стілець, метеоризм, нудота, іноді блювота, зниження апетиту. Загострення продовжується від 2 до 7 днів.
       Наступна група симптомів обумовлена синдромом інтоксикації, особливою рисою якого є пригнічений, депресивний стан пацієнта. Невипадково Д.Ф. Лямбль називав відкритий ним мікроорганізм «паразитом туги та смутку». Можливі також подразливість, плаксивість, головний біль, головокружіння, порушення сну, підвищення температури.
       Лямбліозна інвазія може бути причиною алергічних проявів.
      Показами для обстеження на лямбліоз є:

  • захворювання шлунково-кишкового тракту з тенденцією до їх хронічного перебігу з частими помірно-вираженими загостреннями;
  • стійка еозинофелія крові;
  • алергічні захворювання.

      Проте, частота виявлення збудника складає тільки 50-60 %. При підозрі у хворого лямбліозу необхідно провести багаторазове (6-7 разів) дослідження фекалій та, по змозі, дуоденального вмісту з інтервалом 1-3 дні.
      Профілактика лямбліозу включає, в першу чергу, суворе дотримання санітарно-гігієнічних правил в побуті та в дитячих закладах. Цисти виділяються в довкілля носіями в великих кількостях, тому для профілактики лямбліозу необхідне суворе дотримання заходів по попередженню фекального забруднення навколишнього середовища, харчових продуктів і води, суворе дотримання правил особистої гігієни.

 

 

НАВІГАЦІЯ