Всесвітній день боротьби з малярією: Європейський регіон вільний від малярії

___Європейський регіон став першим у світі регіоном, якому вдалось зупинити місцеву передачу малярії. Число місцевих випадків малярії скоротилось з  90 712 в 1995 році до 0 у 2015 році. Це досягнення стало можливим завдяки поєднанню сильної політичної прихильності, підвищеному епідеміологічному нагляду за малярією, інтеграції стратегії боротьби з переносниками захворювання, транскордонному співробітництву, активному інформуванню населення з груп ризику.
___Разом з тим, не дивлячись на великі успіхи, що були досягнуті за останні роки в боротьбі з малярією, хвороба продовжує виявляти руйнівну дію на здоров'я людей, особливо в Африці, де від неї щорічно помирає близько півмільйона дітей у віці до п’яти років.
___Основні відомості про малярію:
___Статистичні дані -  в Україні, після ліквідації місцевої малярії у 1960 році, мають місце завізні випадки цього захворювання. Впродовж останніх років на територію України з ендемічних країн Азії та Африки було завезено близько 300 випадків малярії.
Останній випадок захворювання на території Чернівецької області був зареєстрований у 2015 році. Захворілий, житель одного із районів області, прибув із республіки Гана (Африка), де перебував на заробітках.
___Країни, неблагополучні по малярії - найбільш поширеною малярія є в країнах Африки (Ангола, Ефіопія, Єгипет, Зімбабве, Камерун, Кенія, Намібія, Мозамбік, Судан),  Центральної та Південної Америки (Бразилія, Гаїті, Ямайка, Мексика, Домініканська республіка), Азії (Афганістан, В'єтнам, Індія, Китай, Малайзія, Таїланд).
___Етіологічні та епідеміологічні дані - збудником малярії є плазмодій – паразит,  що передається людям  під час укусу інфікованими  комарами роду Анофелес (переносники малярії). 
___Зазвичай передачі інфекції притаманний  сезонний характер (червень-вересень), однак малярією можна заразитись і при переливанні крові від хворої людини, а у наркозалежних осіб може реалізуватись так званий «шприцевий» механізм передачі (при використанні одного шприця декількома особами).
___Основні клінічні прояви - перші ознаки хвороби – головний біль, озноб, лихоманка, біль у м'язах з'являються через 10-15 днів після укусу інфікованого комара. Залежно від типу малярії напади ознобу та лихоманки повторюються через 2-3 доби.  Захворювання може призвести до серйозних ускладнень з боку органів дихання, печінки, головного мозку, а при відсутності своєчасного та адекватного лікування –  до смерті хворого.
___Профілактичні заходи - найбільш часто малярійні комарі нападають на людину ввечері, з настанням сутінок. В цей час рекомендується носити одяг із довгими рукавами, штани. На відкриті ділянки тіла необхідно наносити репеленти – речовини, які відлякують комарів (креми, мазі, лосьйони, аерозолі). Для попередження зальоту комарів в приміщення вікна повинні бути оснащені сіткою. При виявленні комах, які залетіли в помешкання їх знищують механічно або за допомогою аерозольних інсектицидів, електрофумігаторів.
___За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я особам, які планують відвідати ендемічні з малярії країни, необхідно:
-  бути обізнаним щодо ризику зараження, інкубаційного періоду, основних симптомів малярії;
- берегтися від укусів комарів;
-  приймати протималярійні препарати з метою особистої профілактики;
-  у разі появи лихоманки негайно звертатись в заклади охорони здоров'я, для своєчасного встановлення діагнозу та призначення адекватного лікування.
      Перебуваючи в тропіках, для захисту від комах під час сну, можна користуватись антимоскітними сітками.
      З профілактичною метою слід обов’язково приймати протималярійні препарати. Вибір протималярійного препарату залежить від країни виїзду, ризику зараження малярією, виду малярійного збудника, що переважає в конкретній зоні, стійкості збудника до препаратів. Призначення будь-якого препарату потребує попередньої консультації лікаря. За умови регулярного прийому препаратів можна значно знизити ризик захворювання тяжкими формами малярії, попередити ускладнення хвороби. 
___У разі появи ознак захворювання або будь-якого підвищення температури під час перебування на небезпечних територіях чи після повернення, слід негайно звернутись до лікаря, повідомивши його про виїзд до ендемічної країни.  

 

НАВІГАЦІЯ