Профілактика повітряно-крапельних інфекцій

 

В Чернівецькій області проводиться постійний моніторинг захворюваності на інфекції, що поширюються повітряно-крапельним шляхом. Серед них: кір, краснуха, вітряна віспа, скарлатина, паротит епідемічний (свинка), кашлюк, дифтерія, менінгококова інфекція.  Найбільш схильними до цієї групи інфекційних захворювань є діти організованих колективів, оскільки перебувають у тісному контакті.
Повітряно – крапельні інфекції володіють високим ступенем передачі і можуть одночасно уражати значну кількість людей. Зараження здорової людини відбувається при близькому контакті з хворим, коли при розмові, кашлі, чханні в навколишнє середовище виділяються мікроскопічні частки слизу, що містять вірулентні мікроби, які потрапляючи на слизові оболонки дихальних шляхів здорової людини викликають розвиток хвороби. Деякі інфекцій залишають за собою тривалий період бактеріоносійства (наприклад, після дифтерії).
Дифтерія. Викликає інтоксикацію організму, запалення гортані, зіва, носа, трахеї і очей. Зараження може відбувається як повітряно-крапельним так і контактно-побутовим шляхом, через предмети побуту на які потрапив збудник від хворого. 
Менінгококова інфекція. Серйозне захворювання викликає гнійне ураження мозкової оболонки. Хвороба починається з різкого підвищення температури тіла до 40 градусів, з’являється блювання, головний біль, млявість, пізніше може з’явитися висип.
Кашлюк. Характеризується сильним спазматичним кашлем. Хвороба розвивається повільно, виникає нежить, підвищується температура тіла, загальне нездужання. Поступово кашель стає приступоподібним.
Скарлатина. Хвороба починається раптово з різкого підвищення температури тіла до 40 градусів, червоніють щоки, виникає головний біль, загальна слабкість, блювота, потім з’являється висип, частіше на згинальних частинах тіла.
Кір. Починається як простуда з чхання, кашлю, підвищення температури тіла, потім виникає одутлість обличчя, кон’юнктивіт і світлобоязнь. На четверту-п’яту добу з’являється висип.
Епідемічний паротит. Хвороба вражає слинні та інші залози. Погіршується самопочуття, зникає апетит, з’являється головний біль, підвищується температура тіла, з’являється біль в області вух і шиї, ямки за вухами опухають.
Всі вище зазначені повітряно-крапельні інфекції викликаються бактеріями (дифтерія, кашлюк, скарлатина) та вірусами (кір, епідемічний паротит, краснуха).
Найважливішим методом профілактики повітряно-крапельних інфекцій вважається проведення вакцинації згідно календаря щеплень.
Основними заходами при виявленні хворого є ізоляція від здорових людей, ретельне провітрювання та бактерицидне знезараження повітря приміщень, вологе прибирання із застосуванням дезінфекційних засобів.
При появі  перших симптомів захворювання необхідно обмежити контакт із іншими членами родини, викликати додому лікаря. Не займатись самолікуванням!

 


 

 

 

НАВІГАЦІЯ