Сказ – смертельна хвороба!
___Сказ – це гостре особливо небезпечне інфекційне захворювання, що викликається нейротропним вірусом і характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи (енцефаліт) і завжди, при відсутності своєчасного адекватного лікування, закінчується смертю хворого.
Джерелом інфекції для людини може бути будь-яка теплокровна тварина, на території України основним джерелом є лисиці. Небезпечні також укуси борсуків, єнотів, єнотовидних собак, куниць, тхорів, ласок, вовків, кажанів. Серед домашніх тварин найчастіше захворювання вражає котів та собак. У деяких випадках можуть захворіти на сказ і свійська худоба, зокрема коні, корови, кози. Сказ від хворої до здорової людини не передається.
Передача інфекції здійснюється при укусах тваринами, ослиненні, нанесенні подряпин чи поранень предметами, забрудненими слиною і мозком хворої тварини. Рідше можливе зараження при зніманні шкіри і хутра із хворих на сказ тварин, особливо лисиць.
___Як розпізнати хвору тварину
Має насторожити різка зміна поведінки. Головною ознакою захворювання диких тварин, насамперед, є втрата відчуття страху. Дикі звірі полишають обережність і вдень з'являються у населених пунктах, нападають на людей і тварин. Домашні тварини зі сказом також змінюють свою поведінку: стають надмірно полохливими або сонливими. Не реагують на команди господаря, не відгукуються на кличку. Можна помітити виникнення паралічів – це відсутність рухів в одній або декількох частинах тіла тварини. Часто розвивається параліч нижньої щелепи, що призводить до її відвисання. При цьому тварина набуває характерного вигляду: відкрита паща із якої капає слина.
Якщо вашу тварину вкусила інша невідома тварина або у неї з’явилися ознаки, характерні для сказу, якнайшвидше зверніться до ветеринара. У разі, якщо тварина поводиться агресивно, спробуйте ізолювати її в будь-якому приміщенні (або в клітці) і уникайте контактів із її слиною. Швидко зв’яжіться з ветеринаром. Скаженій тварині невідоме почуття страху, тому лякати її чим-небудь марно, вона кинеться на вас.
У буйній стадії сказу тварина не може проковтнути воду через спазми глоткової мускулатури, рясно виділяється піниста або густа слина. Збудження супроводжується агресивністю і навіть люттю – тварина кидається на людей, інших тварин та на будь-які предмети. Найменше зовнішнє подразнення (шум, яскраве світло, окрик) викликає новий напад буйства й агресії. Спостерігається косоокість. Через параліч вона може похитуватися і пересуватися ледве-ледве, може волочити задні ноги.
___Що робити, якщо вкусила тварина
___Звернутись до лікувально-профілактичного закладу.
По Україні у кожному регіоні визначена низка лікувальних закладів, де, в разі необхідності, призначаються та проводяться антирабічні щеплення.
Щеплення від сказу призначають (згідно з інструкцією):
Проведення антирабічних щеплень вимагає суворого дотримання призначеного режиму. Не можна вживати алкогольних напоїв, перевтомлюватись. Слід уникати переохолодження, перегрівання тощо.
Протипоказання для лікувально-профілактичної імунізації відсутні, тому що остання проводиться за життєвими показаннями.
Доза вакцини не залежить від віку пацієнта і призначається навіть немовлятам.
___Ознаки захворювання
Зазвичай хворий забуває про укус або контакт зі слиною зараженої тварини і не пов'язує цю подію з початком нездужання. Іноді місце укусу викликає дискомфорт - відчувається біль, свербіж, печіння, почервоніння, набряк. Температура тіла або залишається в нормі, або діагностується субфебрилітет.
У розпал захворювання температура тіла зазвичай не піднімається, в основному симптоматика виявляється з боку психіки - хворі крім ознак минулого стадії мають ще й різного роду фобії - страх води, повітря, звуків і т.д.
___Паралітичний період, характеризується різким збудженням, яке змінюється періодом уявного спокою. Проте це зовсім не означає, що хворому стало краще. У останньому періоді температура тіла різко піднімається, виникає тахікардія, тиск знижується, паралізуються кінцівки. У такому стані хворий може перебувати до трьох днів, а після цього він помирає від паралічу серцево-судинного і дихального центрів.
___Профілактичні заходи
___Регулярне щеплення домашніх улюбленців і свійських тварин.
Контроль за бродячими котами та собаками.
Регулювання чисельності диких м’ясоїдних тварин, зокрема, лисиць.
Організація та проведення профілактичних щеплень проти сказу особам, робота яких пов’язана з ризиком зараження збудником сказу.
НАВІГАЦІЯ